Навсегда - Богдан Мычка
Откройте Богу, люди, сердце! - Тамара Белевцова Однажды, я прочла стих христианки. В нем были такие слова(приблизительно)
-Я приняла в свое сердце Твою Любовь,Господь и никого туда не пущу.
Дрогнуло мое сердце...Самая большая ошибка людей!!!
-Закрывая свое сердце от мира, вы закрываете его и для Меня!-услышала я тихий Голос.
-Ты, прекрасная хозяйка(например), убрала свой дом, все вымыла, проветрила его, открыв все окна и двери и закрылась.
Но ты живешь,готовишь кушать,дышишь...
Что будет в твоем доме с закрытыми окнами и дверями через месяц?
Какой будет воздух в нем?
=ЭТО ВЫ ДЕЛАЕТЕ С МОЕЙ ЛЮБОВЬЮ!
Мне показалось, что земля уходит из под моих ног!!! Я все поняла!
Любовь Бога- непрерывный Поток.Христианин по обетованию Господа, получает Его непрерывно,ибо он сосуд Божий. ОТКРЫТЫЙ сосуд! Подумайте!!!
Теперь может поймете, почему мы болеем? Сами от себя!
Я медик,массажист. И в медицине есть объяснение многих болезней.Многие болезни имеют психо-соматические корни.
Простите меня. Мир вам! Людям - Виктор Шпайзер
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Поэзия : Дорога без цели - Павленко Наташа
Поэзия : Благий порив - Світлана-Майя Залізняк
|